Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Корхін А$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 3
Представлено документи з 1 до 3
|
1. |
Корхін А. С. Оцінка економічного стану підприємства і управління ним на основі агрегованого критерію [Електронний ресурс] / А. С. Корхін, А. С. Авдющенко // Економічний вісник Національного гірничого університету. - 2008. - № 4. - С. 77-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evngu_2008_4_14
| 2. |
Корхін А. С. Визначення кількісної залежності узагальненого фактора продуктивності від обсягів фінансування наукових і науково-технічних робіт в Україні [Електронний ресурс] / А. С. Корхін, О. П. Антонюк // Економіка України. - 2015. - № 10. - С. 54-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/EkUk_2015_10_6 Об'єктивна оцінка ефективності наукових досліджень є однією з важливих економічних проблем, оскільки наука є фактором, який істотно впливає на економічне зростання. У цьому зв'язку розглянуто авторське бачення впливу науково-технічного прогресу на ВВП. Запропоновано встановити кількісну залежність між витратами на наукові і науково-технічні роботи і узагальненим фактором продуктивності (УФП), який був введений Солоу. Як вихідні дані використовувалася статистична інформація про українську економіку за 1995 - 2012 рр.; матеріал про фінансування наукових і науково-технічних робіт взято зі статистичних щорічників, а величини УФП були визначені в процесі побудови моделі економічного зростання України, яка описана в статті А. С. Корхіна "Моделювання економічного зростання в трансформаційному періоді (на прикладі України)". Попередній аналіз показав, що шукана залежність описується кінцевим розподіленим лагом з максимальним загаюванням, рівним чотирьом. У побудованій моделі через мультиколлінеарності оцінки половини коефіцієнтів лага виявилися не значущими, а оцінка одного з коефіцієнтів мала відіємний знак, що не відповідає його економічному змісту. Тому було побудовано іншу модель, оцінки коефіцієнтів лага в якій обчислювалися з урахуванням обмежень-нерівностей на їх знак (вони повинні були бути невід'ємними). В отриманій моделі оцінки коефіцієнтів лага виявилися значно точніше, ніж у попередній. Аналіз другої моделі показав, що фінансування - основний фактор, який впливає на УФП. У цій моделі величина максимального лага дорівнює двом. Таким чином, переважна частина розробок впроваджується не більше, ніж за два роки. У результаті стосовно до умов України визначено кількісну залежність УФП від фінансування наукових і науково-технічних робіт. Модель дозволяє визначати точковий та інтервальний прогнози УФП і може бути використана для об'єктивної оцінки економічної ефективності науки.
| 3. |
Кнопов П. С. Визначення кусково-лінійного тренду нестаціонарного часового ряду на основі інтелектуального аналізу даних. I. Опис та обґрунтування методу [Електронний ресурс] / П. С. Кнопов, А. С. Корхін // Кібернетика та системний аналіз. - 2024. - Т. 60, № 1. - С. 61–72.
Зміст випуску Повний текст публікації буде доступним після 01.03.2026 р., через 664 днів
|
|
|